Колгосп "Більшовик"

Весною  1940  р.  у  Ридомлі  було  організовано  колгосп  імені  Ворошилова, в  який  об’єдналося  понад  150  бідняцьких  селянських  господарств. Першим  головою  колгоспу  було  обрано  Івана  Сороку. Від  початку  заснування  колгоспу  належало  300  га  землі, 66  коней, 10 корів, 15  свиней, 45  вуликів. Також  у  користування  колгоспу  були  передані  господарські  будівлі  колишніх  панів. Обробіток  землі  здійснювався  при  допомозі  машинно-тракторної  станції. 

У  березні  1948  р.  було  відновлено  колгосп  імені  Ворошилова, в  якому  об’єдналося  56  господарів-незаможників  і  середняків. Головою  колгоспу  було  обрано  Павла  Ковальчука.

У  березні  1949  р.  проведено  суцільну  колективізацію, внаслідок  чого  у  селі  було  створено  ще  два  колгоспи: імені  Ковпака  та  «Більшовик». 1950  р.  усі  колективні  господарства  Ридомля  об’єдналися  в  одну  сільськогосподарську  артіль  «Більшовик». Укрупнення  колгоспів  відбулося  у  1951  році.

Головами  колгоспу  працювали  Петро  Резнік (1949–1962 рр.), Антон  Бомко (1962–1970 рр.), Костянтин  Неприцький (1970–1991 рр.)  та  Анатолій  Шмигельський  (1991–1992 рр.).

Колгосп  «Більшовик»  у  1951  р.  використовував  2973  га  земельних  угідь, в  тому  числі  2666  га  ріллі, 49  га  садів, 127  га  сінокосів  та  131  га  пасовищ. У  власному  користуванні  колгоспників  було 256 га  землі. 

Із  організацією  колгоспу  багато  молоді  почало  працювати  на  фермі, десятки  юнаків  та  дівчат  пішли  навчатися  на  механізаторів.

У  1953  р.  артіль  виростила  зернових  по  10,5  центнера  з  гектара  й   здала  державі  1003  ц  добірного  зерна. На  той  час  колгосп  мав  467  голів  великої  рогатої  худоби, в  тому  числі  90  корів, 500  свиней  та  238  овець. Середній  річний  надій  молока  від  фуражної  корови  становив  1191  л, а  середній  річний  настриг  вовни – 1,7  кг.

Грошові  прибутки  колгоспу  від  усіх  галузей  господарства  склали  65693  карбованці, а  неподільний  фонд – 6530  карбованців.

Дворів  колгоспників  у  1953  р.  було  692, членів  колгоспу  з  їх  родинами  нараховувалось  2588  чоловік. У  колгоспі  працювало  1278  осіб, які  виробили  294402  трудодні. На  оплату  трудоднів  було  виділено  5510,9 карбованців. Більшість  трудомістких  робіт  виконувались  вручну, артіль  була  слабо  оснащена  технікою, лише  3  автомашинами. 

За  видатні  успіхи  в  розвитку  сільського  господарства  в  1958  р.  орденами  Леніна  було  нагороджено  голову  колгоспу  Петра  Резніка  та  ланкову  Парасковію  Борушок, ланка  якої  в  1957  р.  виростила  по  450  ц  цукрових  буряків  на  площі  75  га. Орден  Трудового  Червоного  Прапора  отримала  ланкова  Анастасія  Резнік, яка  з  20  га  зібрала  по  550  ц  коренів  цукрових  буряків. Медалями  «За  трудову  доблесть»  були  нагороджені  бригадир  Василь  Сорока, доярка  Устина  Нетеча, ланкова  Олександра  Сорока  та  свинарка  Ярина  Ваврик.

Зростання  врожайності  зернових  та  збільшення  поголів’я  худоби  дало  можливість  колгоспу  «Більшовик»  у  1963  р.  продати  державі  4479  ц  зерна, 649  ц  кукурудзи, 3240  ц  молока  та  1275  ц  м’яса.

У  колгоспі  нараховувалось  1329  голів  великої  рогатої  худоби, в  тому  числі 415  корів, 927  свиней  та  403  вівці. Середній  річний  надій  молока  становив  1963  л, а  середній  річний  настриг  вовни – 2,7  кг. В  артілі  почали  вирощувати  цукрові  буряки,  врожай  яких  становив  по  350–400  ц  з  1  га.  

Грошові  прибутки  колгоспу  в  1963  р.  становили  454185  карбованців.

У  1963  р.  в  Ридомлі  було  743  двори  та  3050  колгоспників  з членами  їх  родин. У  колгоспі  працювало  1512  осіб, які  виробили  335007  трудоднів. На  оплату  трудоднів  було  виділено  170434  карбованці.

 В  1964  р.  у  володінні  колгоспу  було  17  автомашин, 14  тракторів, 6  комбайнів, 19  сівалок, 13 культиваторів  та  багато  інших  видів  сільськогосподарської  техніки.

У  господарстві  було  споруджено  добротні  тваринницькі  приміщення – корівники, свинарники, кормокухню. Майже  всі  трудомісткі  процеси – водопостачання, очистка  приміщень, роздача  кормів  було  механізовано.

 На  колгоспні  кошти  було  збудовано  млин  потужністю  50  тонн    борошна  за  добу, колгоспну  електростанцію, шосейну  дорогу  до  Старого  Таража, лазню  та  лікарню  на  25  ліжок. Також  колгосп  допомагав  своїм  членам  у  будівництві  будинків.

У  1966  р.  затрати  колгоспу  на  капітальне  вкладення  й   капітальний  ремонт  становили  123,5  тисяч  карбованців. Кредитна  заборгованість  по  основній  діяльності, зокрема  колгоспникам  по  оплаті  праці  склала  18,7  тис. карбованців.   

Протягом  1970–1986 рр.  багатьох  працівників  колгоспу  «Більшовик»  було  відзначено  високими  нагородами, зокрема  ювілейними  медалями  «За  доблесну  працю. На  відзнаку  100-річчя  з  дня  народження  В.І. Леніна» (1970 р.), медалями  «За  трудову  доблесть»  і  «За  трудову  відзнаку», орденами  «Трудової  Слави  ІІІ  ступеня»  та  «Знак  Пошани». Знаком  «Переможець  соціалістичного  змагання»  було  нагороджено  Юрія  Березюка, бронзову  медаль  Всесоюзної  сільськогосподарської  виставки 1965 р.  отримала  Марфа  Івасенко.

Затрати  колгоспу  на  капітальне  вкладення  й  капітальний  ремонт  у  1976  р.  становили  538,7 тис. карбованців. Кредитна  заборгованість  по  основній  діяльності, зокрема  колгоспникам  по  оплаті  праці  склала  41,3  тис. карбованців.

Кількість  внесення  органічних  добрив  порівняно  з  1966  р. залишилася  незмінною, а  використання  міндобрив  збільшилося  майже  у  шість  разів. 

У  1978  р.  колгосп  зібрав  по  28,2  ц  зерна  з  кожного  гектара, в  тому  числі  по  31,9 ц  озимої  пшениці. Врожай  цукрових  буряків  на  гектарі  становив  415  ц, картоплі – 153 ц, овочів – 319  ц. Державі  було  продано  15490  ц  зерна, 17037  ц  молока, 2387  ц  м’яса. На  фермах  нараховувалося  1500  голів  великої  рогатої  худоби, в  тому  числі  780  корів, 290  свиней.

Грошові  надходження  колгоспу  в  1978  р.  становили  1928  тис.  карбованців. На  оплату  праці  було  виділено  710,8  тис.  карбованців.   

У  господарстві  було  побудовано  вісім  корівників, конюшню, зерносклад, картоплесховище  та  автогараж. Протягом  1983  р.  здійснено  благоустрій  території  тракторної  бригади.

За  колгоспні  кошти  в  селі  було  збудовано  нове  приміщення  школи, адміністративний  будинок, чотирьохквартирний  житловий  будинок  для  спеціалістів, будинок  культури, сауну  та   автобусну  зупинку. 

У  1982  р.  в  Ридомлі  було  716  господарств (704  колгоспників  і  12 службовців)  та  2568  мешканців.

Населення  села  в  1985  р.  становило  2510  жителів, з  них  942  особи  були  зайняті  у  громадському  господарстві: 715  колгоспників  та  227  робітників  і  службовців.

У  колгоспі  працювало  77  трактористів, 47  шоферів, 30  слюсарів-ремонтників, 62 будівельники, 50  операторів  машинного  доїння  та  10  осіб  з  обслуговування  машин  в  тваринництві. Серед  спеціалістів  було  2  агрономи, 3  зоотехніки, 3  ветеринарні  спеціалісти, 4  інженери-механіки, 2  економісти  та  7  бухгалтерів.

У  1986  р.  врожай  сільськогосподарських  культур  з  1  га  становив  29,3 ц  пшениці, 233 ц  цукрових  буряків, 123 ц  картоплі, 152 ц  овочів. Державі  було  продано  16875 ц  зерна, 19789 ц  молока, 16458 ц  м’яса. На фермах  нараховувалося  756  голів  великої  рогатої  худоби, зокрема  541  корова, 519  свиней, 262  кролики, 5170  птахів  та  114  вуликів.

Грошові  прибутки  колгоспу  в  1986  р.  становили  2500  тис.  карбованців, а  1990 р. – 2536  тис.  карбованців.

У  1986  р.  затрати  на  капітальне  вкладення  й  капітальний  ремонт  становили  221  тис. карбованців. Кредитна  заборгованість  по  основній  діяльності, зокрема  колгоспникам  по  оплаті  праці  склала  207  тис. карбованців.      

Колгосп  «Більшовик»  у  1990  р.  продав  державі  9490 ц  зерна, 45606 ц  цукрових  буряків, 6560 ц  картоплі, 2927 ц  овочів, 262 ц  тютюну, 14595 ц  молока, 2232 ц  м’яса, 5,4 ц  вовни.  

Прибутковим  товарним  продуктом  колгоспу  залишалося  зерно, рентабельними  були  цукровий  буряк, картопля, овочі, тютюн, молоко, вовна, а  нерентабельними – м'ясо  великої  рогатої  худоби  та  свиней. Найбільше  затрачалося  праці  на  виготовлення  м'яса  великої  рогатої  худоби, свиней  та  тютюну.

У  1992  р.  колгосп  було  перетворено  на  АПТ  «Ридомиль», яке  очолив Анатолій  Шмигельський.

Отже, після  проведення  колективізації  життя  та  добробут  селян  залежав  від  фінансової  та  господарської  діяльності  колгоспу  «Більшовик». На  колгоспні  кошти  було  побудовано  чимало  господарських  та  громадських  будівель  Ридомля. Попри  те, борги  колгоспу  з  основної  діяльності, зокрема  колгоспникам  зростали, а  тваринництво  залишалося  збитковим  напрямом  діяльності  господарства.