Замок у селі Ридомиль

У  ХV  ст.  населення  Ридомля  збудувало  оборонний  замок  для  захисту  від  татар. Замок  у  Ридомлі  згадується  під  1463  р.  як  власність  князя  Солтана  Васильовича  Збаразького.

Згідно  записів  щоденника  архітектора  Йогана  Генріха  Мюнца  замок  в  Ридомлі  було  збудовано  у  XIV  ст., щоб  зупинити  татарські  набіги  на  Галичину. Згадується  замок  у  1494  р.  під  час  чергового  нападу  татар, котрі  завдали  кривавої  поразки  полякам.

У  1637  р.  княжна  Соломорецька  подарувала  маєток  і  давній  замок  в  Ридомлі  князю  Миколаю  Чарторийському  та  його  дружині  Ізабеллі, сестрі  князя  Самійла  Корецького. 

У   ХVІІ  ст.  на  старому  замчищі  магнат  Чарторийський  спорудив  мурований  замок. Мури  замку  збудували  з  каменю  вапняку,  багатого  на ракушки  й  видобутого  біля  підніжжя  пагорба.

Невідомо  чи  здобували  Ридомильську  твердиню  козаки  Богдана Хмельницького, які  у  1648  р.  пограбували  Почаївський  монастир. Найімовірніше, що остаточний  занепад  фортеці  спричинили  руйнування  під  час  війни  з  турками  у  1675 році. 

У  XVIII  ст.  замок  втратив  своє  оборонне  значення  й  перейшов  у  запустіння. 26  липня  1781  р.  руїни  замку  в  Ридомлі  намалював  Йоган  Генріх  Мюнц.

У  ХІХ  ст.  на  урвистій  горі  знаходилися  руїни  колись  великого  замку  й  рештки  стін, цегли, кафлі, залізні  предмети. На  залишках  башт  замку  був  герб  Равіч. Останній  належав  князям  Соломерецьким. У 1870-х  рр.  залишки  руїн  укріплень  у  Ридомлі  виконав  художник  Наполеон  Орда.

Поблизу  замку  в  1890-х  роках  знайшли  меч  XIV – початку XV ст., який  було  передано  на  зберігання  в  імператорський  Ермітаж. Великий  залізний  меч  виорав  біля  замку  один  ридомильський  селянин. 

До  наших  днів  від  пам'ятки  на  крутосхилому  мисі  залишилися  масштабні сліди  валів  і  ровів, а  також  порослі  різнотрав’ям  пагірки  на  місці  кутових  веж. Мурів  уже  немає, місце  фортеці  з  1970-х  рр.  є  сільською  садибою. Периметр  укріплень  господарі  обсадили  деревами – ряди  стовбурів  чітко  окреслюють  межі  колишньої  твердині. На  цій  території  досі  знаходять  дрібні  монети  XVII–XVIII  ст., поіржавілі елементи шпор  взуття, старовинний  посуд.

Отже, вже  в  ХV  ст.  у  Ридомлі  був  замок, який  використовувався  для  захисту  від  татарських  набігів. Будівництво  та  зміцнення  фортеці  здійснювали  магнати, які  були  власниками  села. Після  втрати  оборонного  значення  замок  перейшов  у  запустіння  й  був  зруйнований  часом  та  місцевими  жителями. Про  зовнішній  вигляд  та  історію  замку  можна  дізнатися  тільки  з  малюнків, писемних  згадок  та  речових  знахідок.