У
ХV ст. населення
Ридомля збудувало оборонний
замок для захисту
від татар. Замок у
Ридомлі згадується під
1463 р. як
власність князя Солтана
Васильовича Збаразького.
Згідно
записів щоденника архітектора
Йогана Генріха Мюнца замок в
Ридомлі було збудовано
у XIV ст., щоб
зупинити татарські набіги
на Галичину. Згадується замок
у 1494 р.
під час чергового
нападу татар, котрі завдали
кривавої поразки полякам.
У 1637 р. княжна Соломорецька подарувала маєток і давній замок в Ридомлі князю Миколаю Чарторийському та його дружині Ізабеллі, сестрі князя Самійла Корецького.
У ХVІІ ст. на старому замчищі магнат Чарторийський спорудив мурований замок. Мури замку збудували з каменю вапняку, багатого на ракушки й видобутого біля підніжжя пагорба.
Невідомо
чи здобували Ридомильську твердиню козаки
Богдана Хмельницького, які у 1648
р. пограбували Почаївський
монастир. Найімовірніше, що остаточний
занепад фортеці спричинили
руйнування під час
війни з турками
у 1675 році. 
У
XVIII ст. замок
втратив своє оборонне
значення й перейшов
у запустіння. 26 липня
1781 р. руїни
замку в Ридомлі
намалював Йоган Генріх
Мюнц.
У ХІХ
ст. на урвистій
горі знаходилися руїни
колись великого замку
й рештки стін, цегли, кафлі, залізні предмети. На залишках
башт замку був
герб Равіч.
Останній належав князям
Соломерецьким. У 1870-х рр.
залишки руїн укріплень
у Ридомлі виконав
художник Наполеон Орда.
Поблизу замку в 1890-х роках знайшли меч XIV – початку XV ст., який було передано на зберігання в імператорський Ермітаж. Великий залізний меч виорав біля замку один ридомильський селянин.
До
наших днів від
пам'ятки на крутосхилому
мисі залишилися масштабні сліди валів
і ровів, а також
порослі різнотрав’ям пагірки
на місці кутових веж. Мурів
уже немає, місце фортеці
з 1970-х рр. є сільською садибою. Периметр укріплень господарі обсадили деревами – ряди стовбурів чітко окреслюють межі колишньої твердині. На цій території досі знаходять дрібні монети XVII–XVIII ст., поіржавілі елементи шпор взуття, старовинний посуд.
Отже, вже в ХV ст. у Ридомлі був замок, який використовувався для захисту від татарських набігів. Будівництво та зміцнення фортеці здійснювали магнати, які були власниками села. Після втрати оборонного значення замок перейшов у запустіння й був зруйнований часом та місцевими жителями. Про зовнішній вигляд та історію замку можна дізнатися тільки з малюнків, писемних згадок та речових знахідок.
.jpg)
Коментарі
Дописати коментар